Програма забезпечення здорового психічного життя дитини в умовах ЗДО з використанням інклюзивної освіти
(для дітей 5-6 років інклюзивної групи)
Пояснювальна записка.
Актуальність та новизна.Дошкільна освіта, яка відповідає нульовому рівню (Національної рамки кваліфікацій), вимагає від педагогів- дошкільників професійної підготовки в становленні особистості дошкільника, психологічної готовності до школи. Тож, треба вкласти в дитину певні вміння, знання, навички. Щоб це була єдина освітня система, де дитина б не відчувала ніяких бар’єрів до переходу в школу.
Кожнадитина – неповторна, наділенавідприродиунікальними здібностями, талантами та можливостями. Місія нової української школи – допомогти розкрити та розвинути здібності,можливості кожної дитини на основі партнерства між учителем, учнем і батьками. Нова школа працюватиме на засадах «педагогіки партнерства». Сьогодення вносить свої корективи в життя, в освіту, відбуваються зміни. І ми бачимо, що з кожним роком збільшується кількість дітей з ООП, з гіперактивною поведінкою, агресивних, невротичних, невпевнених в собі. Тому в новому Законі «Про освіту» чітко визначено гарантії для дітей з особливими освітніми потребами. (Стаття 19. Освіта осіб з особливими освітніми потребами, Стаття 20 Інклюзивне навчання.)
Лише цілеспрямована комплексна сумісна робота психолога, інших корекційнихпедагогів та батьків в освітньому процесі дасть змогу реалізувати завдання цілісного та зокрема емоційно-ціннісного розвитку дошкільника, пристосувати малюка до соціуму, «згладити», «скоригувати» відставання в розвитку, позитивно спрямовану особистість та надати можливість дітям навчатися в умовах Нової Української Школи. Створення умов та системної роботи щодо впровадження в освітній процес сучасних підходів до створення психологічного комфорту під час становлення особистості малюків. Використання різноманітних інструментаріїв, вимог, програмових завдань, нетрадиційного підходу до сприйняття такої дитини як особистості, дітей збуджених, гіперактивних, агресивних та скоригувати її діяльність у русло, що приноситиме користь суспільству і самій дитині - ось основні аспекти в розвитку, вихованні.Вчити інших дітей та саму дитину жити разом, поряд у соціумі та відноситися як до рівних.На сьогодні це є проблемою не лише закладів освіти, а й усього суспільства.
Теоретичну основу досвіду роботи щодо забезпечення психічного здоров’я та емоційних розладів склали праці вітчизняних науковців, серед яких:Т.Піроженко, К.Максименко, З.Карпенко, С.Кулачківська, С.Ладивір, Л.Подоляк, О.Танасійчук, О.Т.Зінкевич – Євстигнеєва, Л.Терлецька та ін. Їх праці, програми допомагають у практичній роботі з «особливими» дітьми.
Психічне здоров’я – це не тільки відсутність психічних захворювань. Коли ми говоримо про щастя, душевний спокій, радість або задоволення, ми говоримо про психічне здоров’я. Психічне здоров’я – це стан психосоматичного і психологічного благополуччя, який ґрунтується на відчутті сили і цінності власного «Я» людини, її здатності досягати згоди з самим собою та іншими на основі довільної регуляції поведінки і діяльності. Психічне здоров’я є відносно усталеною характеристикою людини як біосоціальної істоти. Воно забезпечує активність поведінки людини, належний рівень її адаптивності та самодостатності у навколишньому середовищі.
Актуальність проблеми психічного здоров’я дошкільників, дані психодіагностичного обстеження, довідки ІРЦ, обумовили створення корекційно–розвивальної програми: «Забезпечення психічного життя дитини в умовах ЗДОз урахуванням інклюзивної освіти».
Метакорекційно–розвивальної програми: вчити дітей жити разом,попередження та корегування проблем, труднощів, подолання шкідливих звичок, негативних емоційних станів, усунення відхилень у психофізичному та інтелектуальному розвитку і поведінці, подолання різних форм поведінки, адаптацію до умов навчання і життєдіяльності тощо.Поетапного відпрацювання навичок спілкування з дитиною без агресії, злості, без конфлікту, за принципом «вчуся не карати, а домовлятися», що є запорукою виховання гармонійно розвиненої, зрілої та відповідальної особистості. та спирається на визначення змісту освітніх ліній Базового компоненту: «Особистість дитини» та «Дитина в соціумі»,ціленаправлена на уміння сприймати дітей з ООП, як таких, як усі діти,жити поряд, разом у колективі.
Реалізація змісту програми зберігає цілісність підходу до гармонійності розвитку емоційних, інтелектуальних, вольових досягнень дитини й тому, визначенні завдань формування у вихованців життєвих навичок сприятимуть надання дітям психологічної допомоги й підтримки, сприятиме цілісному психічному розвитку дитини в єдності емоційних, пізнавальних та поведінкових досягнень.
Це створення у дошкільників позитивного емоційного настрою і вміння звільнятися від напруги, скутості;розвиток емоційної сфери, корекція тривожності, агресивності, невпевненості, імпульсивності у дітей дошкільного віку; навчання комунікативної та невербальної поведінки; виховання співчутливості, доброзичливості, взаємодопомоги та інших позитивних рис характеру, як у дітей з підвищеною чутливістю, страхами, ознаками гіперактивності, гіперактивністю та її проявами, тривожних так і дітей з особливими освітніми потребами, які так потребують від нас любові, терпимості та професіоналізму.
Завданнякорекційно–розвивальної програми:
-Знайти необхідні методи, зміст, матеріал для створення психологічного комфорту, позитивного емоційного настрію та доброзичливої атмосферив групі однолітків, уміння сприймати «особливих дітей», дітей з поведінковими проблемами, дітей-переселенців та жити поряд з ними в колективі;
-Розвивати у дітей навички спілкування і розв’язання конфліктних ситуацій;
-Формувати в дошкільників позитивні риси характеру;
-Підвищувати рівень самоконтролю емоційного стану;
-Вдосконалювати пізнавальні психічні процеси – сприймання, пам’ять, мислення, увагу, уяву в дітей старшого дошкільного віку;
-Навчати прийомів саморелаксації, зняття психом’язового напруження;
Технологія реалізаціїкорекційно–розвивальної програми «Забезпечення психічного життя дитини в умовах ЗДОз використанням інклюзивної освіти» передбачає проведення занять 1 раз у тиждень ( в групі інклюзивного навчання) з дітьми старшого дошкільного віку, тривалість занять складає 25 хв. Загальна кількість – 15 занять.
Корекційно – розвивальні заняття об’єднані у три розділи:
Розділ І. «Формування у дошкільників здорового психічного життя, позитивних рис характеру і корекція небажаних проявів поведінки» (8 занять).
Розділ ІІ. «Подолання тривожності,страхів та врегулювання емоційного стану у дітей дошкільного віку» (5 занять).
Розділ ІІІ. «Створення атмосфери психологічного комфорту та позитивного емоційного настрою в групі однолітків»
Корекційно-розвиткові заняття складаються з вправ (творчого, наслідувально-виконавчого і проблемного характеру), ігор, зокрема музичних, етюдів, психокорекційних казок, перегляду мультфільмів, релаксаційних вправ.
Ефективність реалізації програми значною мірою залежить від тісної взаємодії з корекційними педагогами, вихователями та іншими спеціалістами, батьками дошкільнят. Тому доцільно проводити: корекційно–розвиткові заняття з дітьми, психологічну просвіту педагогів з проблеми емоційного розвитку малят, вміння жити поряд дітей з ООП з усіма дітьми, психологічну просвіту батьків з метою профілактики виникнення стресових станів в дітей дошкільного віку.
Очікувані результати:оволодіння дошкільниками навичок самоконтролю негативних емоційних станів, вміння знімати психом’язову напругу. Дана програма спрямована на розвиток позитивних рис характеру і навичок ефективної взаємодії, жити разом в колективі, проявляти милосердя та доброту до однолітків. Стимулювати в дітей прагнення до позитивного образу «Я» з характерними моральними якостями.
Правильне толерантне поняття стосунків з однолітками, без насильства та жорстокості, в якому головною цінністю є єдина у своєму роді недоторканна людська особистість, тому що теоретичний настрій поки що не набув широкого практичного застосування в реальності. Вчити дітей розмірковувати про різні події, ситуації, вчинки, діяльність дорослих і дітей, встановлювати елементарні причинно-наслідкові зв’язки та залежності між ними й наслідками, оцінювати їх. Знання та практичне відчуття того, що конфлікти, сварки, бійки призводять до образ, впливають на настрій, погіршують стан здоров’я А головне навчитися сприймати та жити по совісті з однолітками та дорослими.
Розділ І.
Формування у дошкільників здорового психічного життя, позитивних рис характеру і корекція небажаних проявів поведінки
Заняття 1. «Ми всі, як пелюстки ромашки»
Мета: закріплення понять «жити разом» у колективі, уміння слухати та чути один одного,проявів милосердя, коригувати позитивні риси характеру:слухняність, доброзичливість, щирість, створення емоційно - комфортної атмосфери в групі.
Хід заняття.
Психолог. Доброго дня, малята. Сьогодні ми з вами дізнаємося багато цікавого один від одного, намалюємо панораму із кінетичного піску
Вправа „Я вмію”
Мета: активізація дітей, створення позитивної атмосфери.
Завдання: психолог говорить певну фразу, а діти плескають в долоні, якщо вони це вміють робити.
Я вмію:
-слухатиі чути вихователя
-допомагати слабшим
-малювати;
-слухати казку;
-домовлятися;
-дивитися мультфільм ;
-дружити;
-мити овочі і фрукти;
-доглядати за тваринками ;
-складати іграшки;
-грати в м’яча;
-посміхатися.
А давайте разом намалюємо добрий сюжет із кінетичного піска, проявимо добро та творчість.
Молодці! А зараз переключемо увагу і потрапимо у казку
Катрусин сон
(казка про милосердя, доброту, повагу і молитву) Неля Бирюза
Жила-буладівчинка. Звали їїКатрусею. Вона, як і ти, ще не ходила до школи. Але Катя буладужедопитливою і постійнозапитувала у своєїмами: чигарновчитися у школі? Чицікаво?
Одного разу, почувши по радіо передачу для віруючих, дівчинкапідійшла до матусі і запитала:
-Мамо, а щотакемилосердя?
Але матибуладужезайнята і не змоглавідповістидоньці, сказала, щоКатрусядізнається про цепізніше. А коли настав вечір, дівчинкалягласпати. Засинаючи, вона згадала про милосердя. ОчіКатрусізаплющилися і снивіднеслиїї далеко від дому. Вона опинилася на великійзеленійгалявині, залитійсонцем. Раптомдівчинкапочула голос, який сказав:
-Добрий день, Катрусю!
-Добрий день! – привіталасьдівчина, - а хто Ви?
-Я – Милосердя. У лікарнілежитьдужехвора стара бабуся. У неїнікогонемає і до неїніхто б не приходив, не піклувався б про неї, якби не я.
- А хочеш, я познайомлю тебе ізДобротою?
-Так, хочу.
-Тодіпішли.
І вони пішли. По вузенькійстежці вони спустилися до веселоїрічки і Катрусяпобачила, як хтосьбавиться з дітьми. Дітлахівбулобагато і всітакімаленькі. Дехто з дітлахів весело посміхався і сміявся, а хтосьякосьсумнодивився в очіДоброти.
- У цихдітейнемаєбатьків і Доброта піклується про них, - сказало Милосердя і вони з Катрусеюпобачили, як доброта пригорнуладітлахів до себе, і в їхоченятахвже не було суму і болю.
- Познайомся, це Доброта, - сказало Милосердя.
- Дужеприємно, - сказала Катя.
І тут вони побачили, щохтось до них підійшов до них. Милосердя і Доброта дужезраділи.
- Цеповага, - відрекомендувалоМилосердя. – Вона вчитьвсіхповажативсіх і все, щонавколо нас: чи то стара жінка, чи мала дівчина, чи то тварина, або дерево, що росте білярічки.
Сонцезайшло за обрій і всі знали, що зараз прийде Молитва. Вітер перестав гратилистям на деревах і навітьрічка стала булькотітиякосьтихіше. Зтихімшурхотомсвоєїдовгоїтемноїсукні до них підійшла Молитва. Вона пройшлаповзвсіх і зупинилась недалеко. Катрусяпочула, ні, навітьпобачила, що молитва щосьшепоче, не звертаючиувагу на всіхінших. Молитва дивилась кудись далеко і, можнабулозрозуміти, що вона Когось про щосьпрохає.
І тут Катрусюрозбудивсонячнийпромінь.
- Я все зрозуміла! – прокинуласьдівчина.
А тизрозумів? (обговорення)
Гра «Пелюстки ромашки»
Мета: Навчитися розповідати про себе, проявляти себе, а також дізнаватися щось нове про дітей своєї групи. Бути щирим та відвертим.
Моя любима пора року….
Місце, де я люблю проводити час..
Моя любима пісенька…
Оя любима гра.. тощо..
Діти складають ромашку з великих пелюстків, радіють, що вони разом.
Вправа «Чи вмію я дружити»
Мета: підвищення значимості кожної дитини, усвідомлення своїх позитивних рис, уміння жити разом у колективі однолітків.
Хід проведення. Діти сидять колом на килимку.Діти говорять один одному добрі слова . «Я хочу дружити з тобою , тому що (ти добрий, умієш гратися, ділитися іграшками, тощо) або «Зі мною дружать діти , тому що я хороший друг, можу допомогти своєму товаришу, другу, тощо) Якщо виникають труднощі – психолог і малята можуть підказати дитині.
Релаксація.
Мета: навчання малят прийомів саморозслаблення.
Ось великі пальці починають танці – раз і два, раз і два.
А за ними вказівні - раз і два, раз і два.
І середні після них - раз і два, раз і два.
Підмізинці теж танцюють - раз і два, раз і два.
І мізинці не нудьгують - раз і два, раз і два.
Психолог. До нових зустрічей!
Заняття 2.
Мета: формування у малят доброзичливих стосунків, працелюбності проявів милосердя, доброти; забезпечення позитивного емоційного фону в колективі дітей, зняття напруження, розвиток уваги.
Хід заняття.
Психолог. Добрий день! Як настрій? Хочете погратися?
Гра «Сова»
Мета: розвиток уваги, зняття емоційного напруження.
Завдання: діти бігають і граються. Коли лунає слово: „ніч” – сова вирушає на полювання, а діти мають завмерти і не рухатися. Хто поворухнеться – стає совою.
Казка «Ледача подушка»
МаленькійЯринці треба рано-рано вставати, щоб до школийти, а не хочеться, ой як не хочеться! ВвечеріпитаєЯринка у дідуся:
– Дідусю, чомувранцівставати не хочеться? Навчіть мене, дідусю, спати так, щобхотілосявставати і йти до школи.
– Це подушка в тебе ледача,- відповівдідусь.
– А що ж їйзробити, щоб не булаледачою?
– Знаю я таємницю,- пошепки сказав дідусь. – Ото саметоді, як вставати не хочеться, візьми подушку, винеси на свіжеповітря, добре вибийїї кулачками – вона й не буде ледачою.
– Справді?- зраділаЯринка. – Я так і зроблю завтра.
Щедуже рано, а треба збиратись до школи. Не хочетьсявставатиЯринці, але треба ж нарешті подушку провчити, лінощі з неївибити!
Схопилася Яринка швиденько, одяглася, взяла подушку, винесла на подвір’я, поклала на лавку- та кулачками її, кулачками. Повернулася до хати, поклала подушку на ліжко – та й умиватися. А дідусь у вуса посміхається.
Обговорення:
- Що відбувалося вранці з дівчинкою?
-З ким поділилася Яринка про свої проблеми?
-Що відповів дідусь і як він навчив дівчинку не лінуватися?
-Який був у Яринки Дідусь?
Вправа «Сонечко»
Мета: забезпечення почуття комфорту, формування такої риси, як доброта.
Психолог. Зараз ми всі станемо сонечками і зігріємо один одного. Спробуйте повторювати слова і жести за мною.
„Я – маленьке сонечко. Я прокидаюся, я вмиваюся. Я розчісую свої промені і повільно піднімаюся.
Я – маленьке сонечко. Люблю дивитися з неба на землю і посміхатися.
Я – маленьке сонечко. В мене багато тепла і світла. Я дарую його всім: хмаринкам, полям, річкам, людям”.
Вправа «Оціни вчинок»
Мета: формування доброзичливості і співчуття до інших.
Психолог. Малята, у мене є один знайомий хлопчик. Одного разу він ішов по вулиці і побачив дівчинку, яка погано бачила (була в окулярах), вона заблукала і гірко плакала. Хлопчик зупинився і думає що йому зробити:
-Заспокоїти дівчинку і пригостити цукеркою.
-Допомогти їй знайти дорогу, звернувшись за допомогою до когось з дорослих.
-Посміятися з неї – чому не гралася у своєму дворі.
-Пройти мимо, нічого не зробивши.
Діти, допоможіть Незнайкові правильно вчинити.
Релаксація.
Мета: навчання малят прийомів саморозслаблення.
У лісі темно, всі сплять давно (діти закривають оченята )
Одна сова не спить, на суку сидить (відкривають очі)
.Психолог. До нових зустрічей!
Заняття 3.
Мета:Виховувати чуйне ставлення до близьких, формувати уявлення про моральні норми між людьми: доброзичливість, турботливість, чесність, правдивість, формування таких рис характеру, як щедрість, товариськість; створення позитивної атмосфери в колективі дітей, зняття напруження.
Хід заняття.
Психолог. Доброго здоров’я всім! Знову ми зустрілися, щоб весело і цікаво провести час.
Створення дива
Мета: Створення атмосфери довіри,спонукати дітей на добрі вчинки , емпатії.
Кількість учасників: будь-яка парна кількість. Обладнання: чарівні палички (олівці, гілочки). Хід гри: діти стають у пари. В одного з них — чарівна паличка. Торкаючись партнера по грі, дитина запитує: «Чим я можу тобі допомогти?», «Що я можу для тебе зробити?» Відповіді — заспівай, покажи, розкажи тощо. Примітка: варто до початку гри провести бесіду щодо бажань дітей. Акцентувати увагу на тому, що увага до людини має більшу цінність, ніж вартість подарунка чи гостинця.
Казка «Про що замислився Петрик?» (Автор О. Васільєва)
Одного разу Петрик прийшов із дитячого садка додому злий і похмурий. Він штовхнув ногою кицьку Мусю, яка весело зустрічала його біля дверей, грубо повівся з бабусею Варею і не захотів глянути на нові малюнки меншої сестрички Оленки.
Петрик зайшов до своєї кімнати, гучно грюкнувши дверима, сів за стіл, підпер руками голову і подумав: «Все, більше ніколи не піду в їхній дитячий садок. Нехай ніхто більше не чіпає моїх іграшок. Я не хочу, не хочу, не хочу, щоб вони брали мою машинку». Невдовзі Петрик заспокоївся, бо ж до садочка він тепер не піде і ніхто нічого в нього вже не візьме. Він пішов до шафи, де ховав свої іграшки від сестрички Оленки, бо вона могла їх зламати, загубити, не туди покласти, забруднити. Петрусеві, як завжди, хотілося погомоніти зі своїм товаришем Білим Ведмедиком. Але Мишко сидів сумний. Він не дивився в очі Петрикові так радісно й весело, як досі, і хлопчикові здалося, що у Біленького щойно висохли сльози.
— Що з тобою? — стурбовано запитав Ведмедика Петрик.
Мишко мовчав і здавалося, що він гнівався на свого приятеля. Петрик хотів розбалакати його.
— Ти захворів? — знову стурбовано звернувся хлопчик до Ведмедика.
— Мені сумно, — ображено мовив той, — ти завжди тільки сам зі мною граєшся. Ігри у нас нудні, одноманітні. Хіба придумаєш цікаву гру, коли нас лише двоє. Навіть у трьох поросят не можна погратися, а що вже казати про Білосніжку з гномами.
Аж тут Ведмедик рішуче витер слізки і сказав:
— Піду я від тебе. Піду працювати іграшкою до дитячого садка. Там весело, там всі дружно граються.
Петрик замислився.
Обговорення:
- Малята, назвіть ігри, у які можна гратися разом з друзями?
- А в які ігри ви граєтеся, коли самі?
- Чому Петрик не хотів ділитися з іншими дітьми своїми іграшками?
- Жадібність – це добре чи погано?
- А якими є малята, які дозволяють іншим дітям гратися з своїми іграшками?
- Про що замислився Петрик?
Етюди на виразність жестів.
Мета: навчання елементів техніки виразних рухів.
Завдання: зобразити за допомогою міміки і жестів певні ситуації.
1. Хлопчик сидить у куточку, нахмурившись і міцно притиснувши до себе іграшку. На прохання інших дітей дати погратися іграшкою – заперечливо хитає головою.
2. Дівчинка заходить у групу з іграшкою. На прохання інших дітей дати погратися – посміхається і йде з ними разом в ігровий куточок.
Обговорення:
Психолог.
- Яке личко було у Хлопчика , коли він не хотів ділитися з іншими дітками іграшками? Чому?
- А дівчинка , яка разом гралася з іншими дітками своєю іграшкою була сумна чи весела і привітна?
- У кого буде більше друзів: у Хлопчика, чи у Дівчинки ? Чому?
Вправа «Чим ти можеш поділитися?»
Мета: формування таких рис характеру, як доброта, щедрість, товариськість.
Психолог. Малята, скажіть будь – ласка, чим ви можете поділитися з іншими дітьми в групі?
- Радістю
- Фломастерами.
- Іграшками.
- Замальовками.
- Посмішкою.
- Добротою та ін.
Релаксація
Мета: навчання малят прийомів саморозслаблення.
Руки на колінах,
Кулачки стулили.
Пальці до долоні
Тиснуться щосили.
Потримали трохи,
Раз – і відпустили.
Психолог. До нових зустрічей!
Заняття 4
Мета:
Формувати уявлення дітей про важливість дружнього ставлення до оточуючих, способи толерантної взаємодії. Вчити розуміти зміст казки, оцінювати поведінку героїв, виховувати доброзичливість. Корекція агресивності, створення сприятливої атмосфери в групі
Психолог. Доброго дня милим і чарівним хлопчикам і дівчаткам. До вас у гості поспішає ще одна казочка. Але спочатку пограємося в гру
Вправа «Квіточки»
Мета: створення позитивного емоційного настрою в групі.
Хід проведення. Психолог спочатку сам говорить слова і показує рухи-жести, а потім всі діти разом повторюють:
Вітер квіточки гойдає
Сонце теплом зігріває
Діти гарні , немов квіти
Дружні , чемні та привітні
Посередині кімнати утворюємо «галявинку» із зеленої тканини, на ній у довільному порядку розкладено картонні квітки різного кольору; роздатковий матеріал із зображенням маку, ромашки, барвінку, кульбабки та інших квітів, віночка. Діти сідають навколо «галявинки», утворюючи коло.
Психолог: Діти, я маю для вас сюрприз: сьогодні дорогою до садка я милувалася гарними квіточками, що ростуть біля нашого озера. Й одна з цих квіточок потихеньку, на вушко, розповіла мені цікаву історію. Але щоб і ви, дітки, змогли її почути, треба вгадати — а що ж то була за квіточка?
Психолог промовляє загадку:
Наче сонця серединка, Пелюстків біла хустинка. Знає бджілка і мурашка, Що звуть квіточку ... (Ромашка)
Діти хором відповідають: «Ромашка».
Психолог розповідає казку «Хто кращий?»
В одній Чарівній країні на зеленому лужку росли собі чарівні квіти. А чому вони були чарівними? Тому що вміли розмовляти і гралися, мов діти. Квіточки були всі різні: і червоні, немов жар; і жовті, як сонечко; і білі, мов хмаринки; і блакитні, як весняне небо. Жили вони дружно й весело, аж ось сталася одна подія.
Пробігала тим самим лужком із квітами маленька дівчинка Яринка та й загубила дзеркальце. Воно закотилося в травичку й зупинилося біля наших квіточок.
Першою дзеркальце помітила червона квітка. Зазирнула в нього, побачила себе та й запишалася. «Ой, яка я гарна, всі інші не такі, як я! Не буду з ними дружити!» — сказала квітка. Але й інші квіточки подивились у дзеркальце й подумали так само: я біла — найкраща, я жовта — найкраща, я блакитна — найкраща, а решта не такі, тому вони гірші. Почалися між квіточками суперечки, вони припинили гратися і стало сумно на лужку.
Тим часом Яринка прийшла на чарівну галявинку шукати загублене дзеркальце. Доки вона його шукала, то почала плести собі віночок. Взяла червоних квіточок, але віночок був, хоч і гарний, та все-таки в ньому бракувало кольорів. Тоді Яринка набрала різних квітів: і білих, і жовтих, і блакитних. Тож віночок вийшов барвистий, яскравий, дуже гарний.
Аж тут і дзеркальце знайшлося. Наділа Яринка віночок, глянула в дзеркальце, й усі квіточки побачили, яка то краса, коли різні квіти, різні барви збираються разом у веселий віночок. І зрозуміли квіточки: хоч усі вони різні, але однаково привабливі, однаково важливі для інших, та й перестали сваритися, і вже жодна квіточка не вважала іншу, не таку, як вона сама, гіршою за себе.
Психолог ставить запитання до казки.
1. Якщо хто-небудь чимось відрізняється від інших, то чи гірший він? (варіанти відповідей дітей)
2. Як дзеркальце нашкодило квіточкам? (варіанти відповідей дітей)
3. Що допомогло квіточкам знову подружитися? (варіанти відповідей дітей)
4. Чому віночок такий гарний? (варіанти відповідей дітей)
5. Що значить бути дружними? (варіанти відповідей дітей)
Інтерактивна музично-рухова вправа
(можна бінарно з керівником музичним)
Мета. Формування в дітей навичок взаємодії, вдячності; навчання прямої постави; розвиток чуття ритму; оптимізація позитивних емоцій, творчості дітей. Музика. Психолог добирає самостійно, повільний вальс, а надалі — в помірному темпі й навіть із прискоренням. Вихідне положення. Діти та педагог утворюють коло, сідають на підлогу, трохи відпочивають наприкінці заняття. Зміст вправи Перший варіант. Психолог підводиться на весь зріст і в ритмі 3/4 дякує усім — «дякую, дякую, дякую всім», нахиляючи чемно голову на четвертому такті. Він сідає. Підводиться інша дитина й так само дякує усім. Другий варіант. Так само дякувати, але активніше використовувати виражальні рухи одночасно зі словами вдячності (спочатку зі словами «дякую, дякую, дякую всім», надалі й замість слів). Виконується доречна мелодія. Третій варіант. Усі діти стоять у колі, обличчям до центра кола. Разом із звучанням музики психолог прикладає праву руку до серця і промовляє «дякую», а на другий такт торкається нею лівої руки сусіда і ще раз промовляє «дякую». Той повторює такі самі слова і дії. Можуть одразу починати дві особи, котрі стоять Етюди на виразність жестів.
Гра «Хто про нас турбується?»
Мета: навчання малят турбуватися про близьких.
Психолог. Хто про нас турбується удома? У дитячому садку? А ще люди яких професій про нас турбуються? Хто турбується, щоб у нас був будинок? Хто турбується, щоб був порядок і не було злочинців? А про кого ви, малята, можете турбуватися? Як саме?
Релаксація.
Мета: навчання малят прийомів саморозслаблення.
Війки опускаються,
Повіки закриваються…
Сном чарівним засинаємо
І у сні відпочиваємо…
Гріє сонечко в цей час,
Ручки й ніжки теплі в нас…
Добре нам відпочивати,
Але час уже вставати,
Потягнімося, усміхнімося!
Психолог. До нових зустрічей!
Заняття 5.
Мета:Вчити дітей бути слухняними, психокорекція імпульсивності, формування готовності зрозуміти і враховувати інтереси та потреби інших дітей та дорослих, створення сприятливої атмосфери в групі.
Хід заняття.
Психолог. Добрий день, любі діти? Який у вас настрій? Зараз перевіримо і пограємо в гру «Дзеркало»
Гра «Дзеркало»
Вчити дітей виражати свої відчуття , а також відчувати настрій іншого (Діти стають парами, напроти один одного. Хто із дітей «деркало» - інший показує різні емоції
Мета: створення сприятливої атмосфери в групі.
Завдання: діти стають у коло і під музику починають передавати один одному м’ячик, промовляючи:
Ти котись, веселий м’ячик,
Швидко, швидко по руках.
У кого веселий м’ячик,
Той… (присідає, стрибає, і т. д.)
ВЕРЕДА вірш Г. Бойко
Мала мама одинця
Одинця-Мазунця.
Мамі з ним булабіда
Одинецьбув–Вереда.
Вереда вередував
Всімспокою не давав
І бабусі,Й тьоті Ірі,
І сусідампоквартирі.
Навіть котику- Воркотику Малому
Від плачуТікать доводиться Із дому.
А горобчики Сміються У садах!—
Цвір-цвірінь! Уже проснувся ВЕ-РЕ-ДА!
Ось у ліжку Вінсидить,
В стінку стука— Мамо, йди!
ІдиСюди!
Візьми на руки!Хлопецьдригає ногами,
Обливаєтьсясльозами І подушку обніма:
— Ма! Ма! Ма!
Стала мама Умивать Одинця,—
РепетуєМазунець
Без кінця!
Кулачками тревіночі:
— Я вмиватися не хочу!
Теплої води нема!Ма! Ма! Ма!
Мама мило Червоненьке Узяла,
Вереду свого ВмиватиПочала.
Зновуплаче: — Я не хочу!
Ой, заходить мило в очі!Тинамилюєш
Дарма.Ма! Ма! Ма!
Стала мама Вереду Утирать,
Вереда давай Щедужче Кричать. Він до лоба приклада кулачок — Ой, колючий рушничок. Рушничок!
Наче голкиБахрома.Ма! Ма! Ма
Мама супу Ізкаструлі Налила,
Мама ложкуВередуліПодала.
—Нащо ложка? Забери ти!
Хочу суп з тарілкипити! —
І руками обома Вінтарілкупідніма.
Ма! Ма! Ма!
Тут за шию Потекло —Гаряче!
Верещитьвін:— Ой, пече!Ой, пече!
Як затупає ногами Та до мамиізсльозами:
— Суп гарячий... Їж сама! Дай того... чогонема!
Ма! Ма! Ма!
От бабуся Вжезайшла До кімнати,
Булку з маком Принесла Для внучати.
— Я не хочу їсти так! Виберітьіз булки мак!
Чомварення в ній нема? Ма! Ма! Ма!
Вереда Усе кричить,
Не змовка:
— Ви звареннячком Спечіть Пиріжка!
Я з варенням хочу їсти, Та щоббувпиріг без тіста,
Тільки начинка сама! Ма! Ма! Ма!
Стала мамаОдягатьВереду,
Вереда —Галасувать:— Не піду!
Хочу дома я сидіти!Вженабридломеніліто!
Хочу, щоббула зима! Ма! Ма! Ма!
Мама слоника Купила Заводного.
ВередаГорлащосили:— Не такого!
Я не хочу заводного!Ти купи мені живого,
Із ногами чотирма!Ма! Ма! Ма!
Вініз мамою Гуляв У саду.
Хто проходив —ВпізнававВереду.
Зноврозплакавсясиночок:
— Мамо! Хочу в дитсадочок,
Гратись з діткамивсіма!Ма! Ма! Ма!
А йомуВідповіли
Малюки:— Ну, навіщо Вереда
Нам такий?
Ні, не візьмемо тебеМи сюди:
В дитсадочок Нам не треба
ВЕ-РЕ-ДИ!
Обговорення:
-Як звали синочка у матусі?
-Чому його так називали?
-А чи можна без причин плакати вередувати?
-Як ви слухаєте свою маму?
Вправа «Поглянь у дзеркало».
Мета: корекція дитячої вередливості, розвиток невербальної знакової системи.
Хід проведення. Психолог пропонує дітям нахмуритись, надути губки, скривитись та ін., а тоді подивитися на своє личко у дзеркало. Чи красиве воно?
Обговорення ситуації: «Хочу і все»
Мета: корекція імпульсивності, виховання поваги до інтересів і бажань інших людей.
Хід проведення. Хлопчик з мамою прийшов до магазину, щоб купити черевички. У тому самому магазині, в іншому відділі продавалися двоколісні велосипеди.
-Я хочу велосипед, - сказав хлопчик.
Мама відповіла, що в неї нема грошей.
-А мені байдуже! – голосно закричав хлопчик і навіть тупнув ногою.
Мама озирнулася і побачила, що покупці і продавці дивляться на її сина. Вона хотіла взяти його за руку, щоб вийти швидше з магазину, але хлопчик підігнув під себе ноги і повалився назад. І ось він лежить на брудній підлозі, гупає по ній кулаками і ногами, повторюючи вередливим голосом: „Хочу, хочу і - все!”
Запитання. Чи подобається вам поведінка хлопчика у магазині? Чому? Що йому слід було зробити?
Релаксація
Мета: навчання малят прийомів саморозслаблення.
Психолог. Закрийте очі, уявіть, що від тепла вашого подиху у ваших долоньках з’явилась маленька, тепла і лагідна іскорка доброти… Ви хочете поділитися нею з своїми друзями. І ось сталося чудо: чим більше ви ділитися іскоркою доброти з друзями – тим більшою вона стає. Іскорка доброти зігріває вас, інших діток у групі, вихователів. Вона вже не вміщається у долоні. Дмухніть на неї – нехай іскорка вашої доброти зігріє всіх людей в нашому місті. А тепер розплющіть очі і посміхніться.
Психолог. До нових зустрічей!
Заняття 6
Мета:Вчити жити разом і розуміти силу дружби , вироблення навичок зниження негативних емоцій, корекція агресивності, створення сприятливої атмосфери в групі, розвиток уваги.
Хід заняття.
Психолог. Привіт! Як справи? Хто хоче погратися?
Вправа «Будь уважний!»
Мета: розвиток уваги, створення атмосфери комфорту.
Завдання: діти стоять у колі, коли психолог вимовляє слово «зайчики» – діти стрибають, «пташки» – розмахують руками, «коники» – вдаряють об підлогу, «раки» – два кроки назад, «риби» – «плавають». - лунає весела музика.
Психолог: Любі діти!Станемо в коло! Вітаю вас! Привітайтеся і ви одне з одним. Діти, даю вам веселий м’ячик і хочу, щоб кожен із вас розповів будь-що приємне, що трапилося з ним учора, сьогодні (або цього тижня). Доки ви говорите, ви тримаєте м’ячик у руках. Коли ви закінчите розповідати, передайте естафету гарних новин, тобто передайте м’ячик сусіду, й так по колу.
Психолог: А тепер я розповім вам коротеньку казочку, а ви уважно послухайте.
Батькова наука
Один чоловік мав трьох синів. Якось батько звелів синам принести віник і по черзі переламати його. Проте ніхто з них не зміг виконати такого завдання. Тоді батько наказав розв’язати віника, взяти кожному синові по прутику й переламати. Сини легко впоралися. На це батько сказав їм: «Сини мої, ось так легко, як ви переламали прутики, зможуть і вас збороти вороги, якщо ви будете поодинці. А разом вас не здолає жодна сила».
Чого навчав батько своїх синів? Чому, коли ми разом, то стаємо набагато сильнішими? (варіанти відповідей дітей)
Гра «Кого не вистачає?»
Психолог: Діти, чи помічаєте ви, коли у групі когось із дітей не вистачає? Я хочу пограти з вами в таку гру: один із вас ховатиметься, а решта — відгадуватиме, хто саме сховався. Спочатку я попрошу всіх заплющити очі і, доки ніхто не бачить, тихенько торкнуся плеча одного з вас. Той, кого я оберу, має розплющити очі, тихо вийти на середину кола і сховатися під цим покривалом. Після того, як він сховається, я попрошу всіх розплющити очі й відгадати, кого не вистачає. А тепер заплющуймо очі й починаймо гру…
Рухлива гра. Це чудова рухлива гра, де кожна дитина може взяти участь у створенні загальної групової скульптури. Наприкінці гри можна сфотографувати її та подарувати кожному по фотографії. Лунає повільна музика.
Психолог: Станьте, будь ласка, в коло, і я перелічу вас. Кожна дитина має свій номер. Запам’ятайте його. Зараз я ввімкну музику, а ви почнете повільно ходити по колу. Коли я скажу: «Номер один!», дитина під номером один має вийти в середину кола та показати якусь цікаву позу. Ви можете стояти, сидіти або лежати. Тільки-но ви знайдете найбільш прийнятну для себе позу, припиніть рухатися. В цьому положенні ви перебуватимете до кінця гри. Так, «номер один» іде у центр кола. Відтак я покличу в центр кола дитину під номером два. Вона теж повинна прийняти ту позу, яку захоче, але при цьому треба доторкнутися до першої дитини. Коли дитина номер два буде готова, я покличу в центр дитину під номером три. Та продовжує скульптуру, стає, як захоче, але обов’язково торкаючись когось, хто вже стоїть у колі. Ті діти, яких я ще не покликала, повільно ходять по колу. Ми продовжуватимемо доти, доки побудуємо скульптуру, в якій братимуть участь усі.
Психолог: А тепер, діти, розійдемося по парах. Уважно послухайте, що я вам скажу. Я покажу вам три вирази обличчя. При цьому я хочу, щоб ви відгадали, який вираз обличчя я показую.
Показую перший раз (сумне). Який вираз обличчя я намагалася вам показати? Правильно, сумне обличчя. Які жести руками найкраще робити, щоб показати сум? Нехай кожен із вас зробить сумне обличчя.
Показую другий раз (сердите). А тепер? Правильно, сердите обличчя. Давайте всі зведемо брови, вискалимо зуби і стиснемо кулаки — покажемо сердите обличчя.
А тепер третє обличчя (радісне, щасливе). Яке? Так, радісне. Для цього давайте всі широко всміхнемося і притиснемо руки до серця.
Спробуймо ще раз: сумне, сердите, радісне.
Тепер об’єднайтеся у пари і встаньте одне до одного спинами. Оберіть одне із трьох облич, яке ми показували. Коли я дорахую до трьох, вам треба буде швидко повернутися один до одного й показати обраний вами вираз обличчя.
Завдання полягає в тому, щоб, не домовляючись заздалегідь, показати те саме обличчя, що й ваш партнер.
Готові? Раз, два, три, початок гри!
Гра «Човники на воді»
Психолог: Діти, встаньте у два ряди, один навпроти одного. Відстань між рядами має бути трохи більше витягнутої руки. Ви всі разом — вода однієї річки.
Річкою зараз попливуть човники. Одна дитина вирушить у мандрівку річкою як перший човник. Вона має вирішити, як рухатиметься. Наприклад, вона може заплющити очі й повільно пройти прямо. А вода (діти) плавно руками допоможуть човнику знайти дорогу.
Можливо, човник попливе не прямо, а крутитиметься. Вода і цьому човнику має допомогти знайти дорогу.
Можливо, човник залишить очі розплющеними й рухатиметься хаотично або по колу. Вода має йому допомагати. Коли човник проходить до кінця річки, то він стає поруч з останньою дитиною і чекає, доки припливе наступний човник. Він стає навпроти першого, і тим самим вони утворюють ріку, поступово подовжуючи її.
І так, не поспішаючи, річка блукатиме по цій кімнаті, доки всі діти пропливуть річкою, зображуючи човники.
Психолог: Діти, для наступної гри ми маємо розкласти обручі по кімнаті. Давайте зробимо це всі разом.
Гра «Острови»
У цій грі діти мають прислуховуватися до музики, чітко реагуючи на її припинення. Вони можуть спокійно ходити кімнатою, але повинні позначати, які «острови» вони вже відвідали. Дітям необхідно ділити «острови» з іншими дітьми. Це розвиває здібність до співпраці та посилює почуття згуртованості у групі.
Матеріали: «Острів» для кожної дитини, найпростіше взяти для цього обруч. Також можна використати папір. Важливо, щоб діти могли стрибати на «острови» впевнено, не зісковзуючи.
Музичний супровід: «Велика соната» Паганіні.
Психолог: Діти, доки грає музика, ви можете танцювати біля «островів», але при цьому ви не повинні наступати на них. Можна ходити по всій кімнаті й робити це так, як вам захотілося. Коли музика припиниться, ви маєте піти на «острів». Загалом їх вистачатиме всім, але ви можете розділити острів з кимсь із дітей.
Тепер намагайтеся щоразу стрибати на новий «острів», щоб ви почали ділитися один з одним «островами».
Психолог: Діти, ви добре гралися, були однією командою, гарно поводилися, тому зараз подивіться мультфільм Мудрі казки. «Разом веселіше».
https://www.youtube.com/watch?v=tw-5LgbcOqI
Заняття 7.
Мета:Проявляти любов один до одного, вироблення навичок зниження негативних емоцій, навчання дітей альтернативних варіантів поведінки в ситуації агресивності, розвиток уваги, створення сприятливої атмосфери в групі, допомога слабшим.
Хід заняття.
Психолог. Добрий день, діти!. Який сьогодні настрій? Давайте зробимо його ще кращим, завдяки компліменту.
Вправа «Комплімент»
Психолог: А тепер сідайте на стільці й почнемо гратися. Зараз ми по колу звертатимемося до сусіда ліворуч зі словами: «Іринко, мені подобається», тобто похвалимо сусіда за щось, зробимо йому комплімент. Пропонується покласти свої руки на руки сусіда ліворуч, подивитися йому в очі й усміхнутися. І так по колу.
Гра «Знайомство з мудрою совою»
Психолог: Сьогодні, діти, до нас у гості завітала мудра сова. Вдень вона погано бачить, зате добре все чує, і їй дуже цікаво дізнатися про те, які хороші діти зібралися в нашій групі. Розкажемо їй? Мудра сова полетить до лісу й розповість про нас усім звірятам. Згодні?
Отже, починаємо. Спочатку кожен із вас скаже по одному реченню, яке починається словами «Я хороший тому, що…», і так по колу, доки кожен із групи виступить. Дитина, яка виступила, отримає від мудрої сови невеличку повітряну кульку.
Ми уважно слухатимемо, а далі говоритимемо про сусіда ліворуч, починаючи речення словами: «Ти хороший тому, що…», і передаватимемо йому свою кульку. Коли виступить останній учасник групи, в нього в руках опиняться всі кульки. Ми зв’яжемо їх разом, утвориться великий красивий букет. Покладемо його в центр нашого кола.
А тепер продовжуйте речення «Ми хороші тому, що…» (Вихователь може підказками допомагати дітям висловитися, але не говорити за них.) Ви, діти, молодці! Мудра сова вдячна вам за цікаву розповідь, та їй уже час летіти додому. До побачення, мудра сово! А нам на згадку про цю зустріч залишається букет із повітряних кульок, після заняття ми прикрасимо ним нашу кімнату. А зараз я почитаю вам казку.
Про повітряну кульку А.Коха
Бавилась одного разу дівчинка з повітряною кулькою.
— Ходімо в піжмурки гратися! — гукнула її подруга.
Дівчинка прив’язала кульку до лавки й побігла.
Довго сиділа кулька на ниточці. Дуже сердилася, що дівчинка її залишила.
— Мені надокучила ця коротка нитка! Я хочу літати! — смикалася, смикалася, поки не відірвалася. Але злетіти не змогла і тому сердилася ще дужче, підстрибуючи по доріжці. Враз зупинилася біля галявини.
— Гей ви, лінюхи! — гукнула до кульбабок. — Скільки можна триматися за стебельця! Давайте разом літати!
— Ми не можемо з тобою мандрувати. Наше коріння в землі, — відповідали хором кульбабки.
— Ну то й що? — роздула боки кулька. — Я також ніколи не літала. Завжди гралася з дівчинкою. Вона прив’язала мене за ниточку до лавки. Я смикалася, поки не відірвалася. Тепер шукаю, з ким мені політати.
Кульбабки дружно почали вовтузитись, аж погубили біленькі шапочки. Над галявиною піднялася пухнаста хмаринка.
— От з ким я полечу! — закричала кулька. Але щось не пускало її злетіти. Пухнаста хмаринка була вже далеко і високо, а кулька все ще бігала по галявині, галасувала, сердилася. Вона ледве не збила з ніг вітерця, що прогулювався стежкою.
— Ти чого лементуєш? — отямившись, запитав він.
— Я не можу злетіти! — відповіла кулька.
— Тебе тягне до землі тітонька злість, — сказав вітерець. — Для того щоб полетіти, треба бути веселим, як я.
Вітерець почав стрибати, крутитися, перевертатися. Врешті він розбігся і... полетів. Привітався до хмаринки, вклонився сонечку. Вітерець був дуже кумедний, і кулька дзвінко розсміялася.
У ту ж мить стала зовсім легкою і полетіла у небо.
Бесіда Чому кулька не змогла злетіти? Яким був вітерець? Яких правил поведінки дотримуєшся ти? Хто може сказати про себе:я добрий, вмію поважати старших, товаришую, дотримуюся розпорядку дня; • у транспорті не штовхаюся; • поступаюся місцем старшим і дівчаткам; • вживаю ввічливі слова під час розмови;
Гра «Змінюємо обличчя».
Мета: ігрова корекція агресивності, розвиток невербальної знакової системи.
Завдання: одна дитина сидить на стільчику і робить зле обличчя. Інші діти підходять до „злюки” гладять і говорять добрі слова. Коли „злюка” посміхнеться - інша дитина займає її місце. (Примітка: бажано, щоб діти із схильністю до прояву агресивної поведінки обов’язково брали участь у цій вправі).
Вправа «Опануй себе».
Мета: самоконтроль і саморегуляція поведінки.
Хід проведення. Психолог говорить, що коли виникає бажання когось вдарити, щось кинути чи поламати іграшку, є дуже простий спосіб довести свою силу: потрібно обхопити долонями лікті і сильно пригорнути руки до грудей – це поза витриманої, сильної духом людини. (Діти повторюють жести за психологом).
Релаксація.
Мета: навчання малят прийомів саморозслаблення.
Напруга відлетіла,
Розслаблене все тіло.
Наче лежимо на травці…
На зеленій м’якій травці…
Дихається легко, глибоко…
Сонце гріє, з нами грає,
Рученята зігріває…
Сонце гріє, з нами грає,
Наші ніжки зігріває…
Дихається легко, глибоко…
Психолог. До нових зустрічей!
Заняття 8
Дружні діти, мов квіти
Мета:вчити регулювати поведінку, тренування вольових якостей, корекція імпульсивності і неуважності, розвиток уваги, створення сприятливої атмосфери в групі.
Хід заняття.
Психолог. Привіт усім! Чим ви сьогодні займалися? Пограємося?
Дихальні вправи та гра-вправа
«Вогонь, повітря та вода
- будь уважний при слові «Земля»
Мета: створення позитивного настрою, тренування уваги.
Завдання: діти стоять у колі. Психолог домовляється з ними: якщо він каже слово «вода» – треба показати хвилеподібні рухи руками, якщо слово «земля»– опустити руки вниз, слово «повітря» – підняти руки над головою, слово «вогонь» – зробити руками обертання в променевозап’ясткових і ліктьових суглобах.
Перегляд мультфільму Тітоньки Сови «Дружні квіти»
Чому посварилися Зайчик та Їжачок?
Чи вміють вони рахувати квіти?
Що сказала тітонька Ведмедиця про Друзів?
Гра дружньої взаємодії «Акваріум»
:Психолог: Діти, уявіть, що наша кімната — це великий акваріум. Зараз я наллю сюди приємну теплу воду, щоб в акваріумі змогли плавати різнокольорові рибки. (Наповніть кімнату уявною водою.)
Ви тепер — рибки, котрі повільно пливуть в акваріумі і з цікавістю все роздивляються. При цьому кожен має тримати на голові кольорову серветку. Рухайтеся так, щоб серветка не впала. Рибка, в котрої серветка впаде, залишається на місці й не може плисти далі. Але їй може допомогти інша рибка — вона набере більше повітря, пірне вглиб акваріума, дістане серветку й покладе її на голову рибки, яка її загубила.
Тепер візьміть кожний по кольоровій серветці й покладіть її на голову. Зробіть пару разів глибокі вдих і видих, щоб трохи розслабитися, і можете красиво та спокійно плисти по акваріуму. (Лунає спокійна музика або звуки морських хвиль на вибір.)
А тепер настав час вилити воду з акваріума. Я відкриваю стічний отвір, і вода витікає. А ми разом із водою дедалі ближче пливемо до стоку, доки всі не зберемося докупи…Ми разом, ми все вміємо, ми дружні… Тепер ви не рибки, а знову діти, давайте мені ваші серветки, я зберу їх у коробочку.
Релаксація «Поплавок».
Мета: навчання малят прийомів саморозслаблення.
Психолог. Заплющіть очі і уявіть, що ви поплавок, який плаває по морських хвилях… Ви рухаєтеся туди, куди несе вас вітер і морські хвилі… Сонячні промені граються з вами, а шум моря і крики чайок заколисують… Вам так приємно плавати на хвильках, ні про що не думати... Ви відчуваєте спокій… Але час вже повертатися. На рахунок 3 відкриваєте оченята і посміхаєтесь один до одного. 1, 2, 3. Час вставати.
Психолог. До нових зустрічей!
Розділ ІІ.
Подолання тривожності, страхів та врегулювання емоційного стану у дітей дошкільного віку
Заняття 9.
Поділись своїм настроєм.
Мета:навчання дітей керувати своїм настроєм, ознайомлення з «трансформуванням» негативу в позитив як способом реагування на ситуацію; встановлення позитивного емоційного настрою в дитячому колективі.
Хід заняття.
Психолог.Доброго ранку сонце привітне! Доброго ранку небо блакитне! Доброго дня усім я бажаю! Веселих діток, я всіх привітаю!
Вправа «Піраміда любові».
Мета: встановлення позитивного емоційного настрою в групі.
Хід проведення: діти прикладають долоньки до серденька і говорять про всіх, кого вони люблять. Наприклад, - маму, тата, бабусю, дідуся, сестричку, братика, собачку, котика, виховательку та ін.
Казка «Якби все було інакше…»(Автор Л. Козіна).
Каченятко Умчик має хорошого друга — кошеня Мурчика. Одного разу грілись вони вдвох на сонечку. Каченя було дуже сумне. Мурчик ніколи його таким не бачив.
— Якби все було інакше, — зітхнуло каченя.
— Що ти маєш на увазі? — запитав УмчикаМурчик.
— Якби я вмів високо літати, якби мої тато й мама ніколи не від'їжджали надовго, якби вони грались зі мною, якби ніколи не сварились і ще багато «якби»...
Тоді друг відповів:
— Умчику, життя — це темні й світлі смуги. Ти бачиш тільки темні. Тобі потрібно навчитись бачити і світлі, тоді ти почуватимешся чудово. Якщо бачити тільки темні смуги, завжди буде погано. Навчись вибирати.
—Я хочу, щоб мені було добре, але не знаю, як це зробити, — зітхнув Умчик,- Навчи мене, Мурчику.
Умчик здивувався, коли зрозумів, що неприємні думки можна відігнати, якщо захотіти. Йому дуже захотілось дізнатись, як це можна зробити. З нетерпінням чекав Умчик, коли ж його цього навчить вірний товариш.
—Ти, Умчику, кажеш: «Якби я вмів літати, якби тато й мама не від'їжджали надовго, якби вони більше гралися зі мною, якби не сварились». Це все — темні смуги в твоєму житті, тому що ти починаєш свою думку з слова «якби». Спробуй подумати інакше.
— Це як? — запитав Умчик.
—Дуже просто. Ти збирав коли-небудь ягоди?
— Так.
— І, мабуть, клав до кошика найкращі, соковиті плоди. А зів'ялі, почорнілі, гнилі або зелені оминав.
— Як же інакше? Так і треба.
— От і думки мають бути тільки приємними, тоді завжди буде весело. Говорити треба замість «якби» слова «навіть якщо», або «в будь-якому випадку». Спробуй, це допоможе. Інколи доводиться повторювати ці слова багато разів, доки настрій не покращиться.
Умчик став повторювати — і повеселішав, і все навкруги для нього стало затишним, приємним, милим.
— Я зрозумів! — весело сказав він, - Навіть якщо я не вмію літати, у мене є надійний друг, з яким я можу гратись! Навіть якщо мама і тато довго на роботі працюють, вони все одно пам’ятають про мене і люблять мене.
— Молодець, Умчику! Ти здібний учень! — сказав Мурчик.
— А ти дуже хороший товариш, — сказав Умчик.
Обговорення:
- Чому у каченяти був поганий настрій?
- Що порадив другові Мурчик?
- А як часто ви сумуєте? Чому?
- Чи будемо ми сумувати, якщо думки наші будуть веселі?
Гра «Поділись своїм настроєм»
Мета: Розвивати уміння відчувати іншу дитину(людину), зняття емоційного, м’язового напруження, встановлення позитивного емоційного настрою в групі.
Завдання: діти сидять або стоять на килимку, взявшись за руки. Після того , як продзвенить дзвіночок, або плескіт долонь діти починають розповідати про свій настрій, а решта пробують відчути його..
Розповідати яскраво, наповнено.
Вправа «Добро перемагає»
Мета: ознайомлення малят з «трансформуванням» негативу в позитив як способом реагування на неприємні ситуації.
Психолог. Малята, давайте будемо разом вчитися створювати гарний настрій. Для цього треба, щоб наші думки також були гарними, веселими. Спробуємо?
- Навіть якщо сьогодні я посварився здругом, то … (завтра обов’язково ми помиримося).
- Навіть якщо я ще не вмію писати, то… (скоро навчуся).
- Навіть якщо мені важко ліпити фігурки звірят з пластиліну, то… (легше намалювати їх).
Релаксація.
Мета: навчання малят прийомів саморозслаблення.
Психолог. Я - вітер. Я легкий, ніжний, теплий. Я граюся з квітами, я ніжно торкаюся їх пелюсток. Я ховаюся у вітах дерев і шурхочу листочками. Я вдихаю в себе чисте повітря лісів і стаю сильнішим і добрішим… Я піднімаюся високо в гори і співаю на весь голос: „Я – вітер. Я швидкий, сильний, добрий вітер”.
Психолог. До нових зустрічей!
Заняття 10.
Мета:Вчити жити разом у групі, навчання дошкільнят знаходити вихід зі складної ситуації, закріплення вміння змінювати ставлення до складної ситуації; створення позитивного емоційного настрою.
Хід заняття.
Психолог.Привіт малята, любі хлопчики й дівчата. В кого з вас є справжній друг?
Гра-розвага «Добрий друг»
(звучить мелодія «Если с другом вышел в путь», діти підспівують)
Мета: створення дружньої, позитивної атмосфери в групі дітей.
ВіршПро другаАнатолій Костецький
Твій друг тобі віддасть усе: і свій квиток на карусель,
і цвях, і ґудзик, і літак, та не за щось — а просто так.
І збільшувальне скельце, найкраще у дворі,
твій друг зі щирим серцем тобі віддасть — бери!
І ти нічого не жалій — ніколи і нітрохи!
І навіть м’яч футбольний свій віддай, як друг попросить.
І посміхнеться друг тобі — аж схочеться співати.
І ти подумаєш тоді: «Як гарно — дарувати!..»
Розкажіть, діти, чи доводилося вам ділитися з друзями, чи було вам це приємно? (варіанти відповідей дітей)
Казка «Це ти так вважаєш» (Автор Іванова Т).
Сороку в лісі не поважають, бо їй не можна довірити ніяку таємницю. Обов'язково розстрекоче всім. Що побачить чи почує—знають усі.
Тому з нею приятелюють тільки сороки, такі самі скрекотухи, що розносять плітки про чужі таємниці.
Здалеку чути її голос:
— Вовчик образив Зайчика! Слухайте всі! Вовчик образив Зайчика! А Зайчик сидить на галявині і плаче! Вовчик дуже смішно сказав, начебто у Зайця вуха довгі, як спагеті. Якщо хтось не знає, то спагеті — це довгі макарони! Ну, дуже смішно!
І сорока полетіла далі всім повідомляти цю новину.
Зайчик теж дочув слова Сороки і йому стало ще гірше. Спочатку Вовчик його образив, а тепер всі в лісі знатимуть про це. Хоч на очі нікому не показуйся!
І тут їжачок Чох - Чох! Ось кому можна все розповісти. Він напевно нікому не розкаже, а тобі стане легше.
Та розповідати не довелося, бо Чох - Чох усе чув від цієї пліткарки-сороки і сам знайшов Зайчика. Підкотився до нього і каже:
— Ти ж не вважаєш, що у тебе замість вух макарони?
— Ні. Я знаю, що у мене вушка м'якенькі, пухнасті, вони мені допомагають все добре чути, що в лісі робиться, — жалісним голосом відповів Зайчик.
— А чого ж ти все ще плачеш, якщо з твоїми вухами все гаразд?
— А чого Вовчик так на мене каже?
— Це його клопіт. Головне те, що ти так не вважаєш. Тобі просто треба спокійно подивитися на нього й сказати:
— Це ТИ так вважаєш.
— Головне — те, що думаєш ти. А те, про що думає Вовчик, це його справа.
Зайчик зрадів такій пораді і повторив: «Це ти так вважаєш». Це ж так просто: «Це ти так вважаєш».
Невдовзі прибігли Білочка, Лисичка та Ведмедик. Вони теж почули, про що кричала на весь ліс Сорока, і швиденько примчали допомогти другові.
Та допомагати не довелося: у Зайчика хоч ще й були сльози на очах, але він був спокійним, навіть усміхався друзям:
— Не хвилюйтесь. Я вам дуже вдячний за те, що у важку годину ви прийшли до мене. Я хочу віддячити вам порадою, яку дав мені Чох - Чох: якщо хтось ображає тебе, ти спокійно скажи йому, чи подумай: «Це ти так вважаєш». І тобі одразу стане легше.
—Дякуємо тобі, Зайчику,
Звірятка хотіли допомогти другові, а вийшло так, що він їм дав чудову корисну пораду.
Обговорення:
- Що треба сказати, коли нас ображають?
- Чи гарно ображати інших?
- Чи захочуть малята дружити з тією дитиною, яка часто ображає інших?
Етюди на виразність жестів.
Мета: навчання елементів техніки виразних рухів.
Завдання: малята повинні зобразити за допомогою міміки і жестів злого вовчика, сумного зайчика, доброго їжачка.
Вправа «Так-ні!»
Мета: Видалення психологічного дискомфорту, агресії, безпечного прояву негативних відчуттів.
Якщо дітям важливо говорити та діяти навпаки, доречно відповідати «так-ні» І навпаки. Психолог: все, що я буду розповідати та називати відповідайте «ні». А потім поміняємося ролями.
Релаксація.
Мета: навчання малят прийомів саморозслаблення.
Ми маленькі зайченята,
Ми гуляємо в долині…
Плечі рівно слід тримати,
Ну а руки – на коліна.
Дихаємо рівно, глибоко, спокійно…
А тепер – одну хвилину
Зайченятко відпочине.
Ручки в нас легкі та вільні…
Так, дівчатка і хлоп’ятка,
Пальцям час відпочивати.
Дихаємо рівно, глибоко, спокійно…
Психолог. До нових зустрічей!
Заняття 11.
Мета:запобігання та корекція страхів; забезпечення позитивного психологічного настрою в групі.
Хід заняття.
Психолог. Любі діти, сьогодні ми з вами привітаємося дещо незвичним способом.
Вправа «Привіт!»
Мета: забезпечення позитивної психологічної атмосфери в групі.
Хід проведення. Діти ходять по групі і вітаються один з одним долонями, колінами, носиками.
Казка «Зайчик переможець»(Автор Іванова Т.)
Зранку Зайчик виглянув у двір і першою, кого він побачив, була Білочка. Звірята з Білочкою приятелювали. І Зайчик теж.
Але сьогодні... Він подивився на Білочку — і його серце закалатало, хвостик затремтів від страху. На Білочці сьогодні була шапочка з червоним хрестиком, білосніжний фартушок, а збоку висіла сумка з ліками. Це означало, що сьогодні всім звірятам робитимуть щеплення.
Білочка була лікарем. Вона могла дуже швидко дістатися будь-кого, навіть коли взимку були великі кучугури снігу і важко було пересуватись по лісу, Білочка спритно стрибала з гілки на гілку, з дерева на дерево. Тому вона своєчасно могла допомогти хворому чи зробити щеплення здоровому звіряткові.
Зайчик розумів, що щеплення робити треба, щоб потім не захворіти. Але він все одно боявся.
«Добре їжачкові, — думав він, — Чох - Чох сміливий і завжди іде першим на щеплення. Ще й примовляє: «Я зовсім не боюся уколів»
Зайчику дуже хотілося бути таким, як Чох - Чох. Але як?!
Від страху він вирішив сховатися від Білочки; стрибнув під ялинку і вона накрила його своїми великими лапами-гілками. Сидить Зайчик тихо-тихо. Коли щось зашелестіло у траві, біля ялинки зупинився Чох - Чох. Він почав якось дивно поводити, їжачок то сильно напружував, стискав лапки, заплющував очі, наче піднімав щось дуже важке. І казав: «Це я так дуже боюся!» А потім раптово розтискав лапки та починав повільно дихати і казати:
— Тікай від мене, страх! Я нічого не боюся! Зайчик від подиву аж почав голосно гикати!
— Я, Чох - Чох, і не знав, що ти теж боїшся. Всі вважають тебе сміливим.
— А я і є сміливий. Бо сміливий не той, хто не боїться, — відповідає їжачок, а той, хто може перемогти свій страх.
— Навіщо ти напружував лапки та все тіло?
— Бо страх живе тільки у напруженому тілі, а якщо розслабитись, то страх швидко покидає тебе, бо йому більше ніде жити. А ще страх дуже боїться сміливих слів. Тому я і казав:
— Я нічого не боюся!
— Я теж так хочу! — із заздрістю прошепотів Зайчик. Ну, біжи швиденько, шукай Білочку і спробуй зробити, як я, — порадив Чох - Чох.
Зайчик напружив лапки, сильно заплющив очі, потім зняв з себе напруження, розслабився.
— Тікай від мене, страх! Я нічого не боюсь!
І побіг шукати Білочку, щоб першим зробити щеплення.
Не той сміливий, хто не боїться, а той, хто долає свій страх.
Обговорення:
- З ким дружив Зайчик?
- Чому Зайчик злякався, коли побачив Білочку?
- Що він зробив?
- З ким зустрівся Зайчик?
- Що порадив Зайчикові Їжачок Чох – Чох?
- Де живе страх?
- Які слова треба сказати, щоб вигнати страх?
Вправа «Маленький боягуз»
Мета: зняття напруження, тренувати уміння виражати емоції в міміці.
Хід проведення. Психолог і діти разом говорять текст віршика і одночасно показують рухами що відбувалося.
Лесь гриби збирав у кошик,
А вони такі хороші!
Раптом хтось зашелестів,
Лесь злякався, затремтів…
Коли гляне – то їжак,
Весь колючий, мов будяк.
Лесь відразу засміявсь:
Він даремно налякавсь!
Вправа « Я нічого не боюся»
Мета: навчання способів боротьби із страхом.
Психолог. Малята, давайте спробуємо зробити так само, як зайчик з казочки – стиснемо кулачки, напружимо руки і все тіло, а потім розслабимося і дружно скажемо: «Втікай від мене страх – я нічого не боюся». (Повторити вправу слід 2 – 3 рази).
Релаксація.
Мета: навчання малят прийомів саморозслаблення.
Психолог. Сонячний зайчик заглянув до тебе у вічі. Заплющ їх. Він побіг далі по обличчю. Легенько погладь його долонями. Ось він перебрався на чоло, далі– на носик і ротик, а там і на щічки. Погладь його акуратно, щоб не сполохнути. А тепер промінчик далі пострибав – помахай йому ручкою.
Психолог. До нових зустрічей!
Заняття 12.
Мета:Вчити долати страх, пошук шляхів зменшення боязнів; створення позитивного настрою, навчання елементів техніки виразних рухів.
Хід заняття.
Психолог. Доброго здоров’я! Хочете знову вирушити у подорож країною казки і погратися в цікаві ігри?
Гра «Створюємо гарний настрій».
Мета: створення позитивної психологічної атмосфери в групі.
Хід проведення. Психолог і діти ходять по кімнаті і тиснуть один одному руки.
Щоби настрій гарний мати – треба друзів привітати,
Вправо, вліво повернись і до друга посміхнись.
«Казка про Чебурашку» (Автор Т. Зінкевич – Євстігнєєва).
Якось одного разу, проводивши своїх друзів, Чебурашка залишився вдома один. Він повечеряв, помився і хотів лягати спати. Але коли торкнувся ручки дверей, які вели в спальню, то відчув тривогу, йому здалося, що в спальні хтось є. Цей хтось ховається в темряві, його не видно. Чебурашка не знав, що йому робити: чи сховатися від невідомого, чи спробувати затоваришувати. Чебурашка вирішив подзвонити Крокодилові Гені.
- Алло, - відповів Крокодил Гена.
- Гена, мені терміново потрібна твоя допомога. Здається, Шапокляк підклала в мою спальню бомбу. Я чую, як звідти лунають звуки: тік – так, тік – так.
- Чебурашка, а ти не забув, що у тебе у спальні стоїть великий годинник, це він, напевно, видає ці звуки.
- Ой, Гена, можливо це і не бомба, але точно щось небезпечне, приїжджай швидше.
Гена приїхав і вони разом підійшли до дверей спальні. Відкрили обережно двері – все було тихо. Але це ще більше злякало Чебурашку, він вирішив, що хтось невідомий сховався і чекає моменту, щоб заподіяти йому шкоду.
- Послухай, Чебурашка, - сказав Гена, - коли я був маленький, то також боявся темних кімнат. Мені здавалося, що там хтось сховався. Як я не старався, я не міг побачити цього незнайомого і тому ще більше боявся. Адже всім відомо, що якщо ти чогось або когось не знаєш, то починаєш боятися.
- Знаєш, Гена, я не хочу нікого бачити і ні з ким знайомитися. Якщо б цей хтось був добрим і хотів зі мною дружити, то вийшов би зі своєї схованки.
- Чебурашка, цей хтось не є ні добрим, ні злим, бо його просто не існує.
- А хто ж тоді видає такі дивні звуки, яких я лякаюсь.
- Виявляється, Чебурашка, наш дім також вміє говорити, адже він живе своїм життям. Просто звуки, які він видає – дуже тихенькі. А вдень ми говоримо, щось робимо і тому не чуємо, про що розповідає нам дім. Коли ж настає вечір, все стихає, тоді ми чуємо, як скрипить підлога, як гудить вітер за вікном, як ходить годинник. Дім, в якому ми живемо – хоче розказати нам свою казку.
- Нічого собі казочки, коли боїшся увійти у спальню, - вигукнув Чебурашка.
- Коли ти чогось не знаєш або не можеш пояснити – тоді і починаєш боятися. Придумуєш собі і бомби і чудовиськ. Знаєш, коли я лягаю спати, то слухаю казки, які розказує мені мій дім. Є там історії і про пригоди, і про подорожі.
- Але я все одно боюся входити в темну кімнату, – сказав Чебурашка.
- Я навчу тебе одному чарівному заклинанню. Коли заходиш у темну кімнату, то обведи навкруг себе пальчиком у повітрі круг і скажи: „Охороняй мене, чарівний круг – мені знайоме все навкруг!”
- Дякую тобі, Гена. На добраніч.
Коли Гена пішов, Чебурашка погладив рукою стіни, двері. „Невже дім кожної ночі розказує мені казки? - подумав Чебурашка. - Чекає на мене, коли я гуляю з друзями, зігріває мене, коли холодно надворі. А я й не знав, що мій дім також є хорошим і надійним другом”.
Чебурашка зайшов у спальню, накреслив у повітрі навколо себе круг і сказав заклинання: „Охороняй мене, чарівний круг – мені знайоме все навкруг!” Потім ліг у ліжечко, закрив очі, а дім почав нашіптувати йому казкові історії, які потім перетворювалися у дивовижні і цікаві сни.
Обговорення:
- Чи справді в кімнаті у Чебурашки була бомба?
- У спальні хтось ховався?
- Чому ми ввечері і вночі чуємо дивні звуки?
- Яке заклинання треба сказати, щоб не боятися темряви?
Етюди на виразність жестів.
Мета: навчання елементів техніки виразних рухів, тренувати уміння виражати емоції в міміці.
Хід виконання. Хлопчик боїться темноти. Він нерухомо сидить на стільчику і з страхом оглядається довкола. Чи не причаїлося якесь чудовисько в кімнаті?
Конкурс «Боягузів»
Мета: пошук способів подолання страху.
Хід виконання. Діти і психолог сидять у колі. Психолог починає розповідати про те, чого він боїться. Потім передає естафетну хусточку по колу й усі діти говорять про свої страхи. Наприкінці діти і психолог встають і, узявшись за руки, промовляють хором:
Страх – страх – страшилко,
Геть, геть котись!
На сміх – сміх – смішинку
Пе – ре – тво – рись!
Релаксація.
Мета: навчання малят прийомів саморозслаблення.
Повіки спати хочуть, заплющуються очі…
Ми тихо засинаємо, у сон ми поринаємо.
Гріє сонечко сильніше, відпочинемо у тиші…
Всіх нас огортає спокій, і ласкавий, і глибокий…
Психолог. До нових зустрічей!
Заняття 13.
Мета:продовжити зняття страху, пошук шляхів подолання страхів; розвиток уміння співпереживати й співчувати іншим; створення позитивного настрою.
Хід заняття.
Психолог. Доброго дня найсміливішим діткам у світі! Хто з вас спробував прислухатися до чарівних історій, які розказує щоночі ваш будинок?
Гра «Ясне сонце».
Мета: забезпечення позитивної психологічної атмосфери в групі.
Хід виконання. Психолог говорить слова і показує жести, а діти за ним повторюють.
Рано встало ясне сонце, заглянуло у віконце,
Ми до нього потяглися, за промінчики взялися,
А тепер присядем трішки: 1 – 2 – 3 – 4,
Посміхнулися і сонечко розвеселили.
«Казка про дівчинку Настю, яка боялася темної комори»
(Автор Ю. Кулешова).
Жила собі дівчинка Настя. Жила з мамою і татом в затишній і великій квартирі. У Насті була своя маленька кімнатка, де разом з нею жили її іграшки. І все було би чудово, але боялася Настя проходити біля темної комори, в якій зберігались різні старі речі і багато баночок з варенням.
Одного разу вся сім’я зібралася снідати на кухні. „Ой, я ж варення забула принести, - сказала мама, - Настя, сходи і візьми в коморі баночку з варенням”. Серденько Насті дуже сильно почало битися, вона злякалася, але все ж таки пішла до комори. Підійшла до дверей і зупинилася, бо їй страшно було навіть заглянути в комору, не те щоб зайти туди. Вона постояла біля дверей і повернулася назад на кухню. „Ні, мамусю, - тихенько сказала вона, - ти краще сама принеси варення, а то я не знаю яке узяти”. Мама пішла і скоро повернулася з банкою смачного варення.
Цілий день Настя думала про те, що трапилося вранці. Незручно якось вийшло, адже мама просила її допомогти, а вона не змогла виконати доручення.
Ввечері Настя лягла спати у своє тепле, м’яке, затишне ліжечко, поклала біля себе ведмедика і швидко заснула. І приснився Насті дивний сон, наче вся квартира ожила і всі кімнати розмовляють між собою.
„Які гарні у нас господарі, добрі, турботливі, акуратні. А маленька господиня – така мила дівчинка, любить дивитися мультфільми по телевізору”, - сказала вітальня.
„У мене Настя часто буває, спить, грається з своїми іграшками і спілкується з друзями, а у вихідні прибирає”, - похвалилася дитяча кімната.
„І у мене часто буває, - сказала кухня, - снідає, обідає, вечеряє, допомагає мамі сервірувати на стіл і прибирати з нього, часто потайки від мами бере з серванту цукерки, але я про це нікому не розказую”.
„А знаєте, яка вона смішна вранці, така сонна, - сказала ванна кімната, - а коли купається, то так весело грається з мильними бульбашками”.
„А до мене вона навіть не заглядає, - хтось тихенько мовив. Це сказала комора і сумно зітхнула.
„Але чому? – вигукнула ванна кімната, - адже у тебе зберігається скільки цікавих речей, скільки всього смачного”.
„Коли маленька господиня хворіла і кашляла, у тебе знайшлася для неї баночка меду”, - озвалася кухня.
„Напевно вона боїться мене, тому що на самих нижніх полицях зберігається багато речей, покритих пилюкою і павутинням, і взагалі, я темна і нецікава кімната, - сказала комора і тихенько заплакала.
Інші кімнати почали заспокоювати комору. „Але у тебе є так багато старовинних речей, а історії, які вони можуть розказати такі романтичні, загадкові, цікаві”, - сказала вітальня.
„Не плач, коморо, я впевнена, що моя господиня обов’язково прийде одного дня до тебе і зрозуміє, що ти зовсім не страшна”, - вигукнула дитяча кімната.
Аж тут у віконечко заглянув промінець сонечка і кімнати замовкли.
Прокинулася Настя і думає, приснилося їй це, чи справді вона чула, як кімнати розмовляли. Шкода їй стало комори, зістрибнула вона з ліжечка, побігла до комори, тихесенько відкрила двері. Сонячні промені проникли у темну, маленьку кімнату і Настя побачила, що комора зовсім не страшна, трошки тісно тут, трошки темно, але так загадково. А ось і баночки стоять з її улюбленим варенням.
„Настя, де ти? Біжи мити личко і чистити зуби, пора вже снідати”, - долинув голос мами з кухні.
„Я ще прийду до тебе”, - пообіцяла Настя і побігла у ванну кімнату.
Коли сім’я сіла снідати, мама знову згадала, що немає на столі варення і хотіла піти по нього до комори.
„Сиди, мамусю, я зараз принесу”, - сказала Настя. Вона підбігла до комори, відкрила двері, і, їй здалося, що всі баночки посміхаються. „Я тепер буду часто до тебе приходити”, - прошепотіла Настя і погладила стіну.
А ввечері, коли Настя лягала спати, вона подивилася на стіни своєї дитячої кімнати і тихенько спитала: „Чи все я правильно зробила?” І їй здалося, що люстра на стелі весело колихнулася у відповідь, ніби киваючи: „Так, так”.
Обговорення:
- Чому Настя боялася заходити до комори?
- Який дивний сон їй приснився?
- Чи вдалося Насті побороти свій страх?
Етюди на виразність жестів.
Мета: навчання елементів техніки виразних рухів, тренувати уміння виражати емоції в міміці.
Хід виконання. Лисенятко побачило на іншому березі струмка свою маму, але воно боїться увійти у воду, бо вона холодна, та й глибоко.
Вправа «Чи корисний страх?»
Мета: знайомство малюків з позитивними і негативними аспектами почуття страху.
Хід виконання. Психолог запитує малят про ситуації, коли почуття страху може врятувати нам життя, а також про те, чому варто боротися із страхом.
Психолог. Малята, скажіть мені, будь – ласка, чи корисний страх і коли?
- Так, бо якщо б ми не боялися, то могли б випасти з балкона.
- Так, якщо б ми не боялися, то могли б потрапити під колеса машини.
- Якщо б ми не боялися, то могли б обпектися киплячою водою.
- А ще б могли впустити в квартиру злодія.
Психолог. То нам треба всього і всіх боятися?
- Ні! Через постійний страх перед чимось люди частіше хворіють.
- Ні! Бо діти бояться пізнавати навколишній світ, а в ньому скільки цікавого!
- Ні! Тому що діти, які часто бояться ростуть невпевненими і плаксивими.
- Ні! Діти бояться знайомитися з іншими дітьми та дорослими, у них мало друзів.
Психолог. Отже, страх деколи потрібний, бо вберігає нас від небезпеки. Але всього боятися не варто, треба вміти боротися з своїм страхом.
Релаксація.
Мета: навчання малят прийомів саморозслаблення.
Повіки спати хочуть,
Заплющуються очі…
Ми тихо засинаємо,
У сон ми поринаємо.
І ноги задрімали,
І руки сонні стали,
І ми у цю хвилинку
Легенькі, як пушинки.
Або
У моєї доні, оченята сонні,
Рученьки, мов з вати,
Доня хоче спати.
Спи моя маленька,
Спи моя гарненька
Психолог. До нових зустрічей!
Розділ ІІІ.
Створення атмосфери психологічного комфорту та позитивного емоційного настрою в групі однолітків
Заняття 14.
Мета: Створення психологічного комфорту: ми разом і нам добре, формування почуття згуртованості дитячого колективу,прояви доброти, створення позитивного настрою в групі.
Хід заняття.
Психолог.Доброго дня! Діти , а ви любите «Піцу», допомагаєте мамі її готувати?
Гра «Готуємо піцу»
Мета: зняти фізичну та емоційну напругу
Діти об’єднуються в пари і по черзі роблять масаж один одному, як би заводячи та вимішуючи тісто. Розминають спину, потім крутять великий «млинець» та роблять «начинку». Коли піца готова , її відправляють в піч, хто робив масаж розтирає долоні і кладе своєму другу на спину між лопаток. Протягом хвилини він запікає піцу- тримає руки на спині друга. (Рухи , вправи робити м’яко, доброзичливо, повар і піца міняються ролями)
Казка «Намисто з чотирма променями»Василь Сухомлинський
Побачило Сонечко хвору Дівчинку в ліжку. Дівчинка лежала, очі її були закриті. Вона тихо стогнала.
Жаль стало Сонечкові Дівчинку. Нахилилося воно над її голівкою й тихо прошепотіло:
— Візьми, Дівчинко, чарівне намисто з чотирма променями. Чотирьох нещасних ти можеш зробити щасливими. На кого спрямуєш промінь, той і стане щасливим.
Відкрила очі Дівчинка, бачить — лежить на постелі чарівне намисто, чотири промені грають на стіні.
«На кого ж направити щасливі промені? — думає Дівчинка. — Хто у нас нещасливий?»
Подумала і важко зітхнула: нещасними були бабуся, дідусь, тато й мама. У бабусі зуб болить, у дідуся ліжко скрипить, татко горілку п’є, мама сльози ллє.
Спрямувала дівчинка чарівний промінь на бабусю — і зуб у неї відразу перестав боліти, спрямувала промінь на дідуся — ліжко перестало скрипіти. Спрямувала промінь на тата — перестав тато горілку пити. Спрямувала промінь на маму — перестала мама сльози лити, радісно посміхається. Про себе, про свою хворобу Дівчинка забула. А коли всі стали щасливими, вона стала найщасливішою, і хвороба залишила її.
Вправа «Який він - справжній друг?»
Мета: створення образу ідеального друга.
Психолог. Малята, давайте з вами разом складемо портрет справжнього друга. Як ви думаєте, що зробить справжній друг:
Скривдить Зрозуміє
Посварить Заспокоїть
Відбере Поділиться
Ударить Підтримає
Гра «Я – твій друг».
Мета: згуртування дітей, вміння знаходити спільні ознаки в інших людях.
Хід виконання. Діти стоять парами і повторюють за психологом слова і жести.
У мене є ніс. І у тебе є ніс,
У мене щічки рожеві. І у тебе щічки рожеві.
У мене губки солодкі. І у тебе губки солодкі.
Обнімімося, подружімося.
Я тебе люблю. І ти мене любиш.
Я твій друг. І ти мій друг!
Релаксація «Гора з плеч»
Мета: навчання малят прийомів саморозслаблення.
Хід виконання. Психолог і діти стають у коло. Ноги на ширині плеч, плечі підняти і відвести їх назад, зводячи в лопатках. Після цього різко опустити плечі, ніби скинути «гору з пліч». Повторити цю вправу слід 2 – 3 рази.
Психолог. До нових зустрічей!
Заняття 15.
Мета: згуртування дитячого колективу, розвиток уміння співпереживати і співчувати іншим; створення позитивної емоційної атмосфери в групі.
Хід заняття.
Психолог. Добрий день,любі діти! Хочете трохи погратися і побігати?
Гра-вправа «Обіймашки»
Мета: Емоційне згуртування групи, встановлення емоційного контакту
Один учасник ніжно обіймає іншого, третій обіймає уже іншу пару, наступний обіймає уже трьох до тих пір, поки не утвориться одна велика «обіймашка»
Перегляд і обговорення мультфільму «Просто так».
https://www.youtube.com/watch?v=XeP_TOccX7s
Завдання для групи: візьми участь у доброчинній акції (разом із татом і мамою підготуй подарунки для діток-сиріт, хворих, допоможи старенькій сусідці, допоможи бабусі поратися по господарству тощо).
Етюди на виразність жестів і міміки.
Мета: тренування уміння виражати емоції в міміці і жестах.
Наш Сашко бува веселий, коли друзі всі в оселі.
Наш Сашко бува сердитий, коли чоло його набили.
Наш Сашко сумний буває, коли іграшки не має.
Наш Сашко, буває, плаче, коли хтось забере м’ячик.
Наш Сашко, бува, хитрує, коли фокуси майструє.
А як його насварять – він ображений стоїть.
Як незвичне щось побачить, то дивується одначе.
А як чогось злякається – у кущі ховається.
Вправи – помічники «Якщо тебе образили»
Мета: навчання дітей прийомів самоконтролю і альтернативних варіантів поведінки у ситуації, коли хтось ображає.
Психолог. Що ми можемо зробити, якщо нас ображають?
- Сказати: це ти так думаєш!
- Умити личко і руки холодною водою.
- Якщо поряд є дерево – притулитися до нього.
- Не звертати уваги на того, хто дражниться, адже хто розумний, то так не робить.
- Відійти від того, хто тебе ображає і зайнятися чимось: поприсідати, поскакати на одній нозі, побігати.
Релаксація.
Мета: навчання малят прийомів саморозслаблення.
У моєї доні, оченята сонні,
Рученьки, мов з вати,
Доня хоче спати.
Спи моя маленька,
Спи моя гарненька…
(Діти розплющують очі, посміхаються)
Психолог. До побачення!
Висновки
В час, коли відбуваються реформи в освіті, коли народжуються «інформаційні» діти, виховуються в стінах ЗДО занадто залюблені, або навпаки «занедбані» малюки, відкриваються інклюзивні групи, де поряд виховуються та навчаються діти з ООП, стає питання, як же розвивати психічні процеси, як утримати Людські якості, яким чином навчити дітей жити поряд з «іншими дітьми», як не допустити булінги, коли діти підростуть? Чи можна допомогти дітям, які постійно відчувають психологічний дискомфорт, знаходяться в тривожному стані та почуттям страху, проявляють гіперактивность? Упрограмівидно акцент на посиленні змісту, форм, методів і прийомів психологічної та психолого-педагогічної роботи з дітьми,відпрацювання навичок ефективної взаємодії, допомоги, роботи майбутньої особистості над собою, своїм характером.А саме навчити спілкуванню без агресії, злості, без конфлікту, за принципом «вчуся домовлятися», «добро – породжує добро», «ми усі, як пелюстки ромашки». І тому вважаю, що данакорекційно-розвиткова програма внесе позитивні зміни в становленні Дитини, а потімЛюдини.
Адже,правильне толерантне поняття стосунків практично відпрацьована в іграх та вправах та буде практично застосовуватися в реальному житті…
Список використаної літератури:
1.Закон України від 05.09.2017 VІІІ «Про освіту»
2. Закон України «Продошкільнуосвіту» (зізмінами)
3.Наказ Міністерства освіти і науки України від 15.05.2013 № 512 "Про створення робочої групи з питань дошкільної освіти дітей з особливими потребами в Україні"
4. Спільний Наказ Міністерства освіти і науки України та Міністерства охорони здоров’я України від 06.02.2015 № 104/52 «Про затвердження Порядку комплектування інклюзивних груп у дошкільних навчальних закладах» зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26 лютого 2015 року за № 224
5. Лист КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти» від 24.12.2015 № 1199 «Методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу в дошкільних навчальних закладах Харківської області відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.04.2015 № 446 «Про затвердження гранично допустимого навантаження на дитину в дошкільних навчальних закладах різних типів та форми власності»;
6 Методичні рекомендації Міністерства освіти і науки України «Щодо організації навчання осіб з особливими освітніми потребами в закладах освіти в 2019 /2020 навчальному році для використання в навчальній роботі» від 01.07.2019 року
7.Лист МОН № 1/9-462 «Про пріоритетні напрями роботи психологічної служби у системі освіти на 2019/2020 навчальний рік» від 18.07.2019 року
8.Віконечко. Програма розвитку дітей дошкільного віку із затримкою психічного розвитку від 3 до 7 років. Гриф Міністерства освіти і наукивід 12.04.13 №1/11-6943. Інститут спеціальної педагогіки Національної академії педагогічних наук України
9.Парціальна програма з розвитку соціальних навичок ефективної взаємодії дітей від 4 до 6–7 років «Вчимося жити разом» Т.Піроженко,О.Хартман.
10.МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК до парціальної програми з розвитку соціальних навичок ефективної взаємодії дітей від 4 до 6–7 років«Вчимося жити разом»Піроженко Тамара. Хартман Олена. Палієнко Катерина. Павленко Майя. В. «Алатон» К., 2016
11.Корекційно-розвивальнапрограма«Профілактикапсихічногоздоров’я та емоційнихрозладів у дітей старшого дошкільного віку» – Г.Нижник, 2011р
12.Психічний розвиток дитини – дошкільника: Навч. посіб. для педагогів, психологів, вихователів дитячих. дошкільних. закладів, студентів. педагогічних. закладів батьків. / С. Є. Кулачківська, С. О. Лади вір, Т. О. Піроженко та ін. – К.: Світич,2004. – 75 с.
13.Адаменко Л. Дітям про емоції. / Дошкільне виховання. – 2004. - № 6. – С. 18–19.
14. Бреусенко – Кузнєцов О. Виховний вплив чарівної казки. // Психолог. – 2006. - № 4. – С. 14–18.
15. Готовність дитини до навчання. / Упор.: С. Максименко, К. Максименко, О. Главник. – К.: Мікрос – СВС, 2003. – С. 20–28.
15. Дозорець Л. Корекція агресивності у дошкільників. Програма психокорекційної роботи. / Психолог. - № 9. – 2006. – Вкладка.
16. Дубовик О., Петрова О., Жижина І., БоєцькаЛ. Школа емоцій клоуна Кості. / Дошкільне виховання. – 2004. - № 10. – С. 16.
17. Заняття психолога з малятами / Упоряд. Т. Гончаренко. – К.: Вид. дім «Шкільний. Світ»: Вид. Л. Галіцина, 2005. – 128 с.
18.Играя, побеждаемстресс. Игры для детей и ихвзрослых. Детский фонд ООН (ЮНИСЕФ) К, 2015-68с.
18.Психологическая травма: КакпомочьребенкуДетский фонд ООН (ЮНИСЕФ), співпраця з Німеччиною К, 2015 – 54с.
19. Інтернет-ресурси: вірші, казки, оповідання, (мультфільми: Мудрі казки. «Разом веселіше».https://www.youtube.com/watch?v=tw-5LgbcOqI
«Просто так».https://www.youtube.com/watch?v=XeP_TOccX7s)
Анотація
В кореккційно–розвитковійпрограмі «Пелюстки ромашки» або «Забезпечення здорового психічного життя дитини в умовах ЗДО з використанням інклюзивної освіти» через увесь зміст просліджується навчання дітей з різними поведінковими розладами, дітей з ООП, звичайних дітей, залюблених та навпаки занедбанихвчити жити разом. Передбачено попередження та корегування проблем, труднощів, подолання шкідливих звичок, негативних емоційних станів, усунення відхилень у психофізичному та інтелектуальному розвитку і поведінці, подолання різних форм поведінки, адаптацію до умов навчання і життєдіяльності тощо.
Програма сприятименадання дітям психологічної допомоги й підтримки, цілісному психічному розвитку дитини в єдності емоційних, пізнавальних та поведінкових досягнень. Програма, яка допоможе молодим фахівцям, особливо корекційним педагогами працювати з усіма дітьми та прагнути до результату.
Comments