Корекційно-розвиткова робота з дітьми з ООП за допомогою ігрових технологій

Інклюзивне навчання та виховання забезпечує доступ до освіти дітей з особливими потребами у навчальних закладах за рахунок застосування методів навчання, що враховують індивідуальні особливості таких дітей. Отримані знання і вміння дітей в соціумі допомагають дітям з особливими освітніми потребами цілковито адаптуватися в суспільстві, підготуватися до подолання неминучих життєвих труднощів, а, отже, реалізуватися в повній мірі як рівноправні і повноцінні члени суспільства.

Тож хто, як не ці діти потребують впровадження гри в освітній процес. 

«Гра породжує радість, свободу, достаток,

спокій в собі і навколо себе,

світ зі світом » Фрідріх Фребель

Гра являє собою особливу діяльність, яка розквітає в дитячі роки і супроводжує людину протягом усього його життя. Тож не дивно, що проблема гри привертала і привертає до себе увагу дослідників: педагогів, психологів, філософів, соціологів, мистецтвознавців, біологів.

У дослідженнях Л. С. Виготського, А. Н. Леонтьєва, А. В. Запорожця, Д. Б. Ельконіна гра визначається як провідний вид діяльності, який виникає не шляхом спонтанного дозрівання, а формується під впливом соціальних умов життя і виховання. У грі створюються сприятливі умови для формування здібностей виробляти дії в розумовому плані, здійснює психологічні заміни

реальних об'єктів.

Більшість психологів і педагогів розглядають гру в дошкільному віці як діяльність, визначальну психічний розвиток дитини, як діяльність провідну, в процесі якої виникають психічні новоутворення.

Гра - найбільш доступний для дітей вид діяльності, це спосіб переробки отриманих з навколишнього світу вражень, знань. Уже в ранньому дитинстві дитина має найбільшу можливість саме в грі, а не в будь-якій іншій діяльності, бути самостійним, на свій розсуд спілкуватися з однолітками, вибирати іграшки і використовувати різні предмети, долати ті чи інші труднощі, логічно пов'язані з сюжетом гри, її правилами.

Мета ігрової терапії - не змінювати дитини і не переробляти його, не вчити його якимось спеціальним поведінковим навичкам, а дати можливість "прожити" в грі хвилюючі його ситуації при повній увазі і співпереживанні дорослого.

Використовуючи ігрові технології в освітньому процесі з дітьми з ООП, дорослому необхідно володіти доброзичливістю, вміти здійснювати емоційну підтримку, створювати радісну обстановку, заохочення будь-якої вигадки і фантазії дитини. Тільки в цьому випадку гра буде корисна для розвитку дитини і створення позитивної атмосфери співпраці з дорослим.

У діяльності за допомогою ігрових технологій у дітей з  ООП розвиваються психічні процеси.

Ігрові технології, спрямовані на розвиток сприймання

Для маленьких ігрової ситуації типу "Що котиться?" - вихованці при цьому організовані в веселу гру - змагання: "Хто швидше докотилася свою фігурку до іграшкових воріт?" Такими фігурками може бути кулька і кубик, квадратик і коло.Дорослий разом з дитиною робить висновок, що гострі кути заважають котитися кубику і квадратику: "Шарик котиться, а кубик - ні". Потім психолог вчить малюка малювати квадрат і коло (закріплюються знання).

Ігрові технології можуть бути спрямовані і на розвиток уваги.

У дошкільному віці відбувається поступовий перехід від мимовільної уваги до безпідставного. Довільна увага передбачає вміння зосередитися на завданні, навіть якщо воно не дуже цікаво, але цього необхідно вчити дітей, знову використовуючи ігрові прийоми.

Наприклад, ігрова ситуація на увагу: "Знайди той самий" – Психолог може запропонувати малюкові вибрати з 4-6 кульок, кубиків, фігурок (за кольором, розміром, іграшок "такий же", як у нього. Або гра "Знайди помилку" , де дорослий спеціально припускається помилки в своїх діях (наприклад, малює на засніженому дереві листя, а дитина повинна її помітити.

Ігрові технології допомагають у розвитку пам'яті, яка так само, як і увага поступово стає довільною. У цьому дітям допоможуть гри типу "Магазин", "Запам'ятай візерунок" і "Намалюй, як було" та інші.

Ігрові технології сприяють розвитку мислення дитини. Як ми знаємо, розвиток мислення дитини відбувається при оволодінні трьома основними формами мислення: наочно-дієвим, наочно-образним і логічним.

Наочно-дієве - це мислення в дії. Воно розвивається в процесі використання ігрових прийомів і методів навчання в ході здійснення дій, ігор з предметами і іграшками.

Образне мислення - коли дитина навчилася порівнювати, виділяти найістотніше в предметах і може здійснювати свої дії, орієнтуючись не на ситуацію, а на образні уявлення.

На розвиток образного і логічного мислення спрямовані багато дидактичні ігри. Логічне мислення формується в процесі навчання дитини вмінню міркувати, знаходити причинно-наслідкові зв'язки, робити висновки.

Якщо з дітьми займаються ігровою терапією систематично, то вони набувають здатність керувати своєю поведінкою, легше переносити заборони, стають більш гнучкими в спілкуванні і менш сором'язливими, легше вступають в співпрацю, більш "пристойно" висловлюють гнів, позбавленими боязні. 

Вправи на розвиток моторики та уваги

«Повтори за мною»

Дитина повинна діяти за інструкцією.

а) протягни руки вгору, вниз, направо, наліво (якщо не знає «направо», «наліво», то «на 

«Який я сильний»

Вправа для пальців рук

«Фігури з пластиліну»

Вправи на розвиток пам’яті та уваги

«Картинки»

Практичний психолог на короткий час показується картинку. Потім картинка забирається і малюкам необхідно описати те, що було зображено на картинці, як можна більш докладно

«Танцювальний гурток» (рухи)

Ця гра розвиває рухову пам'ять у дітей. Під веселу музику дорослий показує дітям який-небудь рух. Наприклад, присідає, встає і розводить руки в сторони. Малюкам необхідно його повторити. Рухи можна ускладнювати і навіть придумати цікавий танець.

Вправи на визначення кольору, форми, величини

«Знайди і покажи»

«Геометричні фігури»

На столі розкладаються різнокольорові геометричні фігури. Дитині пропонується знайти геометричну фігуру та назвати її колір

«Силуети»

«Намистинки»

Ігри та вправи на розвиток пам'яті

Гра "Повтори за мною" 

Мета: розвиток моторно-слухової пам'яті.

Доречно використовувати в процесі організації освітньої роботи з цією категорією дітей «Будинок вільної дитини» М. Монтессорі, 

Центральне місце у педагогічній технології Марії Монтессорі належить дидактичному матеріалу, який сприяє вправлянню фізичних і психологічних функцій дитини, обумовлює максимальну самостійність, слугує унікальним засобом розвитку уваги, волі, навчання письму та елементарної математики. Головну цінність дидактичного матеріалу М. Монтессорі вбачає у тому, що він дозволяє упорядкувати попередній досвід дитини.

Призначення матеріалу полягає не в тому, щоб ознайомити дитину із предметами та їх ознаками (якостями), 

Педагогічна гра передбачає використання різноманітних навчально-ігрових технологій. Поширення навчально-ігрових технологій в освіті пояснюється тим, що гра є природною пізнавальною діяльністю дитини, звідси – навчальна (освітня) діяльність «виростає» з ігрової.. Отже, метою застосування навчально-ігрових технологій є розвиток стійкого пізнавального інтересу в дітей до навчального предмету  через різноманітні ігрові форми навчання.Тому одразу ж варто наголосити, що навчаль но-ігрові технології за цільовими установками нами віднесені до групи особистісно-орієнтованих, адже вирізняються гуманістичною та психотерапевтичною спрямованістю та мають на меті послідовний розвиток суб’єктних характеристик особистості. Навчально-ігрові технології також можуть бути віднесені до групи технологій співпраці, оскільки передбачають демократичні, партнерські відносини викладачів і студентів, спільне визначення мети і завдань, відбір змісту, узгодження правил і процедур ігрової діяльності, участь в груповій рефлексії тощо. Навчально-ігрові технології, поряд з коучінговими, тьюторськими, комп’ютерними, проектними тощо, також належать до групи активних (інтерактивних), Крім цього, за масштабністю застосування навчально-ігрові технології можуть бути віднесені до мезотехнологій (модульно-локальних) або й навіть до мікротехнологій.

Висновки

Важливо з дітьми з ООП використовувати ті ігрові методи, прийоми у формі різних педагогічних ігор з чітко поставленою метою й відповідними завданнями, що характеризуються активною навчально-пізнавальною та виховною спрямованістю. Навчально-ігрові технології виступають як засіб зацікавлення, спонукання, стимулювання дітей до активної навчально-пізнавальної діяльності, що забезпечують розвиток усіх психічних процесів.